В листі Юра написав моїй сестрі: «Наталю, приїжджай до мене, розпишемося». Коли Наталя приїхала туди, з’ясувалося, що Юра зовсім не збирається одружуватися. Він навіть навмисне для цього фотографію з паспорта вирвав. Ми, родичі, досі не[…]
Кілька років тому винуватцем усіх хвороб, а також появою зайвих кілограмів вважалися жири. Зараз їх начебто частково виправдали. І під пильну увагу потрапили прості вуглеводи, зокрема звичний всім цукор. І до слова сказати, не безпідставно.[…]
Уже пішов одинадцятий рік, як син залишив мене саму доживати віку. Не цікавиться, як я живу, як почуваюся, хто у важку хвилину приходить мені на поміч. Забув матір, загубився в чужій стороні. Спершу наймитував у[…]
Десять років тому я тільки переїхала в маленьке провінційне містечко зі столичного мегаполісу. Люди тут були якісь абсолютно інші. З одного боку, вони знали одне одного і постійно брехали про те, у кого що сталося,[…]
Життєві історії Донька приїхала в село, зайшла у батьківську хату, забрала все, що мав тато, а господарку продала. Наступного дня відвезла батька в будинок для літніх людей. Але він був там лише 2 місяці Напевне[…]
Анні вже 38 років. Має чоловіка та дітей. Є у неї рідна сестра, старша на 4 роки. З сестрою вони не ладнають вже багато років. Все почалося з того, що Анна з’явилася на світ тоді,[…]
Життєві історії Нещодавно у нас була зустріч однокласників. Сергій сказав мені, що він про мене ніколи не забував, навіть доньку хотів назвати моїм іменем. І що він готовий, хоч зараз, одружитися зі мною. Я не[…]
САВИНЦІ… Моє рідне село. Село моїх батьків, моїх діда і баби. Іду тисячі разів ходженою, знайомою до кожного камінчика дорогою до рідної хати. Іду, низько схиливши голову, — не хочу бачити ні цікавих, ні співчутливих[…]
Цю історію варто прочитати, щоб згадати, що таке людяність. Ми часто сприймаємо добрі вчинки щодо нас, як належне. Але подивіться, як повів себе цей маленький хлопчик, обділений любов’ю в житті. Ми пустили хлопчика погрітися в[…]
Під вечір пішов дощ – весняний, теплий. Струмочки несли бузкові пелюстки, які, наче, фіолетові мініатюрні кораблики поспішали невідь-куди. Здавалося, весь світ заворожив, запоморочив розморений дощем бузковий аромат… Леся йшла з роботи пішки. Знала, дощ не[…]
