У січні 2015 року Рузан Бадалян з Вірменії народила довгоочікувану дитину. Але коли лікарі оглянули малюка, то поставили діагноз, до якого молода мати не була готова: Лео народився з синдромом Дауна.
У вірменській культурі існує безліч забобонів, пов’язаних з подібними хворобами. Лео був ганьбою для всієї родини. Знайомі зневажали Рузан і всіляко принижували її. «Ти не гідна приводити на світ потомство», — писали люди під її знімками в соцмережах. Вихована в такому нетерпимому суспільстві, Рузан готова була відмовитися від власного сина.
Самуель Форрест, батько Лео і чоловік Рузан, встав перед складним вибором: відмовитися від дружини або від новонародженого сина. Але всі сумніви розвіялися, як тільки він подивився на свого малюка і взяв його на руки. Для Самуеля, вихідця з Нової Зеландії, Лео був не ганебним, а гордістю. Його малюк був прекрасний і досконалий. Тоді Самуель вирішив залишити свою дружину і повернутися з дитиною на батьківщину до Нової Зеландії.
За допомогою онлайн-кампанії пожертвувань Самуелю вдалося зібрати понад 500 000 доларів для маленького Лео і їхнього спільного життя в Новій Зеландії. Тим часом Рузан стали критикувати вже за те, що вона погана мати і подала на розлучення всього через тиждень після народження дитини. «Сем ніколи не пропонував приєднатися до нього і виховувати дитину разом в своїй країні», — написала вона на Facebook, прагнучи виправдати свої дії.
Дійсно, її версія цієї історії звучала зовсім по-іншому. Вона стверджувала, що любить свого сина, але знала, з якими труднощами вони зіткнуться в Вірменії. У той час вона відчувала себе покинутою чоловіком і боролася з післяпологовою депресією. Вона знала, що з її зарплатою вона ніколи не зможе забезпечити сина належним чином, і що Лео буде набагато краще жити в Новій Зеландії. Так, з важким серцем, вона погодилася з рішенням чоловіка.
Коли Лео було близько місяця, пара помирилася. Руза глибоко шкодувала про своє рішення. Це було найскладніше рішення в її житті, яке вона була змушена зробити в найважчих умовах. Вона скасувала розлучення і в червні 2015 року переїхала до Нової Зеландії, щоб жити з чоловіком і сином.
Цей крок вона зробила в той час, коли люди по всьому світу ображали її. Однак Самуель пробачив свою дружину. Тепер Рузан не може уявити своє життя без Лео: «Я дуже його люблю. Рік тому я не могла уявити собі життя з ним, а тепер не можу уявити своє життя без нього. Тепер я зовсім інша людина », — сказала вона в одному з інтерв’ю.
Рузан згадує, як після розлуки знову побачила сина. «Це був найщасливіший день, — сказала вона. — Він був таким маленьким, таким милим, я пам’ятаю, як я обняла його і була дуже щаслива».
Лео проходить програмний курс терапії і добре розвивається як інтелектуально, так і фізично. Він живий, активний хлопчик, у якого двоє люблячих батьків. А щоб інші батьки, які зіткнулися з подібною проблемою, могли випробувати таке ж щастя, пара також працює над зменшенням забобонів по відношенню до людей з синдромом Дауна в Вірменії.
Те, що пережила ця сім’я, нагадує емоційне катання на американських гірках! Вони зіткнулися з перешкодами, розгубилися, але в підсумку все склалося добре. Це ще раз переконує, що все на світі, як правило, має дві сторони, і кожен має право бути почутим.
