28 Березня, 2024
В лісах Полісся хлопці знайшли в землі танк. П0дuвіться, що було всередині

В лісах Полісся хлопці знайшли в землі танк. П0дuвіться, що було всередині

Багато часу спливло з того моменту, як закінчилася остання світова війна, але до сих пір деякі люди знаходять щось, що безпосередньо пов’язано з тими страшними часами. Передає Словечко.

Через чверть століття після війни в глухому лісі Чернігівщини був знайдений в землі танк з добре помітним тактичним номером 12. У період Другої Світової війни, у ході літнього настання німецьких військ 1941 року, Чернігів став ключовим пунктом на шляху їхнього просування на Москву, в обхід Брянських лісів. Німецька окупація Чернігова тривала з 9 вересня 1941 по 21 вересня 1943 року. У місті було створено три концентраційних табори, усього за роки війни німці знищили в місті більш 52 тисяч місцевих жителів і радянського військовополонених.

Люки танка були задраєні, в борту була пробоїна. Коли машину розкрили, на місці механіка-водія виявили останки молодшого лейтенанта-танкіста.

У нього був наган з одним патроном і планшет, а в планшеті – карта, фотографія коханої дівчини і не відправлені листи.

Дальше подаємо слова листа, мовою оригіналу:

25 октября 1941 г.

Здравствуй, моя Варя! Нет, не встретимся мы с тобой. Вчера мы в полдень громили еще одну гитлеровскую колонну. Фашистский снаряд пробил боковую броню и разорвался внутри. Пока уводил я машину в лес, Василий умер.

Рана моя жестока. Похоронил я Василия Орлова в березовой роще. В ней было светло. Василий умер, не успев сказать мне ни единого слова, ничего не передал своей красивой Зое и беловолосой Машеньке, похожей на одуванчик в пуху.

Вот так из трех танкистов остался один. В сутемени въехал я в лес. Ночь прошла в муках, потерянно много крови. Сейчас почему-то боль, прожигающая всю грудь, улеглась и на душе тихо.

Очень обидно, что мы не всё сделали. Но мы сделали всё, что смогли. Наши товарищи погонят врага, который не должен ходить по нашим полям и лесам.

Никогда я не прожил бы жизнь так, если бы не ты, Варя. Ты помогала мне всегда: на Халхин-Голе и здесь. Наверное, все-таки кто любит, тот добрее к людям.

(daily-nov.biz.ua)

Залишити відповідь