1 августа, 2021
Я хочу розnовісти вам мою історію. Мені зараз 23, а моїй мамі – 38

Я хочу розnовісти вам мою історію. Мені зараз 23, а моїй мамі – 38

Мої батьки почали зустрічатися, коли їй було 15, а татові тільки-но виповнилося 18. Вони були закохані, і результатом їх закоханості стала мамина вагітність.

Про це мама дізналася, коли йшов вже четвeртий місяць вагітності. Напевно, тоді не прийнято було стежити за регулярністю циклу.

Значить, мама вчилася в 9-му класі, коли дізналася, що вагітна. А дізналася вона про це на огляді у лікаря. Природно, вона не очікувала цього і не була готова до цього.

Це було в далекому 1995 році, і, як ви розумієте, тоді соціум сильніше засуджував ранню вагітність. Але, мама знайшла в собі сили розповісти про це татові. Я сама не знала як тато відреагував на це, але результат один – я народилася.

Хоч татові і було 18 тоді, але він не злякався і не втік від відповідальності.

Вони почали жити у батьків моєї мами. Тато влаштувався на роботу. Єдине, за що мені шкода, це те, що вони не змогли вступити до університету.

Коли я пішла в садок, мамі виповнилося 18 років, і вони з татом одружилися.

Йшли роки. Я стала ходити в школу. Незважаючи на те, що мої батьки були зовсім молодими, незважаючи на всі труднощі, вони забезпечили для мене щасливе дитинство. Я ніколи не бачила, щоб вони сварилися.

Читайте також:  «Запитати бабу Юлю, скільки …»: конфлікт між Вакарчуком і Тимошенко набирає обертів
Я спілкувалася з усіма своїми бабусями і дідусями, часто ночувала у них.

Коли мені виповнилося 15 років, ми з мамою стали ділити всі свої жіночі секрети. Ми були як подруги.

Вона знала про мою першу любов, про мої розчарування, давала мені цінні поради.

Після школи я вступила до медичного інституту і до сих пір там вчуся. Я поки незаміжня, дітей не маю.

Мої батьки до сьогоднішнього дня разом і дуже люблять один одного.

Я дуже люблю своїх батьків, пишаюся ними, і вдячна їм за подароване мені життя, за щасливе дитинство і за ті гарні спогади, які у мене є.

Я рада, що, завдяки маленькій різниці у віці, ми з мамою і татом були як друзі.

Багато засуджували моїх батьків. А я час від часу задаю собі запитання: чи має значення вік? Адже вік – лише цифра. Важливіше те, що у тебе в голові. Багато дорослих людей часто вчиняють по-дитячому, тікають від відповідальності, не поважають один одного.

Можна довго жити тільки в своє задоволення, ходити на вечірки, проводити час з друзями. Але чи робить це особисто Вас щасливим – це запитання.

У минулому році у моїх батьків була річниця. Вони відсвяткували порцелянове весілля (20 років). І, хочу сказати, що вони для мене є прикладом для наслідування. Вони – мій еталон.

Я вас дуже люблю!

Джерело

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *