20 сентября, 2021
Я давно ходжу до одинокого сусіда, Івана Семеновича, допомагаю йому. І він, і я давно самотні. У нього є своя двокімнатна квартира. А недавно я підслухала розмову своєї невістки з її матір’ю. Вона говорила, що спочатку вони планують продати мою квартиру, а оскільки я не хочу йти жити на дачу, то треба якось виселити мене до Івана Семеновича

Я давно ходжу до одинокого сусіда, Івана Семеновича, допомагаю йому. І він, і я давно самотні. У нього є своя двокімнатна квартира. А недавно я підслухала розмову своєї невістки з її матір’ю. Вона говорила, що спочатку вони планують продати мою квартиру, а оскільки я не хочу йти жити на дачу, то треба якось виселити мене до Івана Семеновича

Мій син давно одружений. З дружиною і донькою вони живуть в тісній однокімнатній квартирі в гуртожитку. Правда, ще 7 років тому син купив землю і почав там будівництво власного будинку.

Рік стояла вона заросла бур’яном. За рік підкоп, поставили паркан, залили фундамент і знову простий. За всі ці роки – ледве постав перший поверх. Не хочуть вони маленький будиночок, щоб відразу заїхати, а хочуть хороми, тому для першого поверху вони продали свою двокімнатну квартиру, змінили на кімнату в гуртожитку, там і живуть, причому, разом з онукою, в тісноті.

Коли син з сім’єю приходить до мене в гості, всі розмови тільки про будівництво: як що вони бачать в майбутньому, як воду і газ будуть прокладати, з чого буде дах, і як потрібно утеплювати будинок. Мої проблеми нікого не цікавлять: якщо я заговорю на тему свого здоров’я, то тема швидко змінюється.

Я завжди розуміла, до чого хилить мій син з невісткою: вони хочуть умовити мене продати мою двокімнатну квартиру, щоб добудувати будинок. Мовляв, потім всі разом заживемо. Коли-небудь, в наступному житті, адже у них ніколи не вистачає грошей, щоб побудувати те, що насправді вони хочуть.

Я вголос озвучила їх думки, кажу: «Ну що, хочете, щоб я продажем зайнялася?». Вони ствердно закивали і почали навперебій розповідати, як буде добре нам усім в новому будинку жити.

Дивлюся на невістку, думаю, вона ж мене терпіти не може, ніколи правду мені не скаже, а тут добренька така стала. Але з іншого боку мені шкода сина, він те будівництво ніколи не закінчить. Так і будуть до пенсії жити в тій своїй одній кімнаті.

Стала замислюватися. Але де ж мені жити? Не до них же в одну кімнату йти чи в недобудований будинок.

Невістка відразу: «А ми подумали і вирішили, що вам на дачі буде добре!». Це вона так подумала. До слова сказати, у нас є дача, яку навіть не продати: вона дісталася нам разом з сестрою від батьків, приїжджаємо туди влітку відпочити.

Але ж це якраз і є – літня дача! Вона не утеплена, стіни тонкі, дерев’яні, три кімнатки і веранда, в стилі радянського сільського будиночка. Туалет – на вулиці, воду треба відрами з вулиці носити. Якщо влітку це не зовсім важко, то з настанням холодів стає гірше. Газу там немає, тільки привізні балони, щоб їжу готувати.

Я їм пояснюю, що я там навіть одну зиму не переживу зі своїм здоров’ям, холодно. Невістка каже: «А ми вам в одну кімнату обігрівач поставимо!». Ай, спасибі, прислужилася! А в туалет в мороз як побігати? А помитися нормально як?

Вона мені каже: «Але живуть же якось в селах!». Я їм пропонувала – самі живіть там, а мені дайте свою кімнату, але у них же робота і школа, а я пенсіонерка, можу і потерпіти! Знімати мені квартиру – теж не вигідно, всі ж гроші потрібно терміново кинути на будівництво!

Я давно ходжу до одинокого сусіда, Івана Семеновича, допомагаю йому. І він, і я давно самотні. У нього є своя двокімнатна квартира. А недавно я підслухала розмову своєї невістки з її матір’ю. Вона говорила, що спочатку вони планують продати мою квартиру, а оскільки я не хочу йти жити на дачу, то треба якось виселити мене до Івана Семеновича.

Я була ошелешена, але цього і треба було чекати. Невістка дуже хитра, вона не дозволить, щоб я спокійно жила в їхньому будинку, так і знала, що вона щось придумала.

Але все одно мене мучить совість. З одного боку, я повинна допомогти родині сина. А з іншого боку – не дуже хочеться на старість залишитися на вулиці. Що мені робити?

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *