16 октября, 2021
“Щоб ноги твоєї в нашому домі більше не було”: На рік хрещеника мене не покликали. Зате подзвонила кума і попросила мене перевести їй грошей на подарунок

“Щоб ноги твоєї в нашому домі більше не було”: На рік хрещеника мене не покликали. Зате подзвонила кума і попросила мене перевести їй грошей на подарунок

З рідного міста я поїхала всупереч матері – моєму братові тоді було всього 8 років, і я повинна була залишитися при ньому в ролі няньки, щоб мати влаштувала своє особисте життя. А я хотіла освіту, хорошу роботу і велику сім’ю. На жаль, з третім пунктом мені не пощастило: спочатку не було часу, а потім – не зустрівся відповідний чоловік.

До столиці я приїхала в 18 років, вступати. За ці роки я пройшла тернистий шлях від студентки-поломийки до заступника директора великої компанії.

Джерело:bbcccnn.org

Про рідних я ніколи не забувала – відправляла їм гроші, іноді приїжджала – раз в кілька років, не частіше. Я повністю оплатила весілля брата, Володі. На весілля мене запросили, але, в останній момент, у мене намітилося відрядження.

Володя з дружиною стали жити у нашої мами, там же і народився їхній первісток. Брат з мамою наполегливо запрошували мене в хресні матері. Подумавши, я прийшла до висновку, що це – непогана ідея. Хоч якоюсь матір’ю я буду, раз своїх дітей немає. На хрестини я приїхала з подарунками для майбутнього хрещеника: одежинка, сертифікат на велику суму в дитячий інтернет-магазин і хрестик з ланцюжком з благородного жовтого металу.

Похрестили, відсвяткували. Подарунки були вручені. Я тепло попрощалася з Володею, їдучи додому в повному захваті від мого хрещеника. У мене навіть з’явилася думка: коли хлопчик виросте, забрати його до себе, до столиці. І мені компанія буде, на старості років, і хлопчик освіту отримає. Та й квартиру свою йому залишу – більше нікому.

Викинувши цю думку з голови, з обіцянкою повернутися до неї через пару десятків років, я полетіла додому.

На жаль, обов’язки хрещеної, ми з дружиною Володі, Анастасією, розуміли по-різному. На мою думку, хрещена – більше духовний наставник. Природно, дарувати подарунки і балувати – не забороняється, та й мені в радість. А ось Анастасія вважала, що раз я – хрещена мати, значить несу такі обов’язки за утримання дитини, як і його батьки. Почалися постійні дзвінки:

– Варь, привіт. Це Настя. Маленький захворів, з тебе грошики на лiки, ти ж хрещена.

– Варя, ми тут щеплення платно будемо ставити, їх всього 4 треба, але ми одне вже поставили, безкоштовно. Він так погано його переніс, так що будемо платити. Розщедрюйся, ти ж хрещена мама.

– Варюша, у нас зубки лізуть, Володя постійно на роботі. Ти не могла б на няню грошенят підкинути, я хоч висплюся. Ти ж, як-не-як, друга мама мого синочка.

Подібні дзвінки почали лунати все частіше і частіше. На рік хрещеника мене не покликали. Подзвонила Настя і сказав, що дитина хвopіє. Але в подарунок вона йому пригледіла якусь супер-пупер-машинку-каталку, і попросила мене перевести їй грошей на подарунок.

Тягнутися до хвopої дитини я не стала – йому і так погано, навіщо йому мої бацили? Взявши з Насті обіцянку подзвонити мені як тільки малюк видужає, я перевела озвучену суму. Вартість подарунка мене трохи збентежила, звичайно я не дуже розбираюся в дитячих товарах, але на подаровану суму можна було скупити половину магазину з іграшками.

Як Ви вже, напевно, здогадалися, хрещеник не хвopий. На фотографіях в соцмережах я бачила здорового усміхненого малюка, перемазаного тортом. Багато гостей, дитяча ігрова кімната, і окрема фотографія з купою подарунків. Серед яких не було жодної машинки-каталки. Мені стало дуже прикро – мене обдурили, грошей взяли, ще й подарунок дитині не купили. Я вирішила більше не давати гроші Анастасії. Буду купувати те, що вважатиму за потрібне. Зрештою, дарованому коню в зуби не дивляться.

Наступний дзвінок від дружини Володі пролунав через 3 тижні після святкування рочку.

– Варюша, до нас цирк приїхав, квитки тільки дорогі залишилися. Переведи мені кілька тисяч, добре? – прощебетала Настя в трубку.

– Ти що, Настя, який вам цирк? Дитина недавно хвopів, так сильно, що навіть без свята залишився. Пожалій дитину, там тьма народу будуть. А у нього ще імунітет після хвоpoби слабенький. Я потім приїду і сама його в цирк зводжу, не переживай. – вперше я відповіла відмовою.

Анастасія образилася і кинула трубку. Через 10 хвилин мені зателефонував Володя з претензіями:

– Тобі що, на хрещеника грошей шкода?

Я сказала йому абсолютно те ж саме, що і його дружині 10 хвилин тому. На що брат мені заперечив:

– Яка хвороба, ти що? Ти сама на день народження не приїхала, Настя тебе ж запрошувала.

Ось значить як. Сама я не поїхала. Я озвучила братові суми, відправлені за останній рік на Настину карту. Брат замовк. Я усміхнулася, уявивши як там у Володі відпала щелепа.

– Варь, я передзвоню. – Володя поклав трубку.

Так, мабуть не будемо ми з Настею друзями. Вона дурила і мене, і свого чоловіка. Зараз Володя їй все висловить, вони посваряться, а вгадайте, хто залишиться винним? Правильно – я винна.

– Навіщо ти лізеш у наше життя? Тебе хто просив? Щоб ноги твоєї в нашому домі більше не було, і подачки твої мені не потрібні! – волала Анастасія в трубку, після сварки з чоловіком.

І що мені тепер робити? До хрещеника я прив’язалася, а Настя заборонила мені його бачити. Хоча, по суті, я ні в чому не винна – не я змушувала Анастасію брехати.

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *