13 апреля, 2021
— Чому ви не забираєте Марію з садку? — обурилася я. — Дитина страждає. — Ну так і забирай її собі! Вона мені набридла!

— Чому ви не забираєте Марію з садку? — обурилася я. — Дитина страждає. — Ну так і забирай її собі! Вона мені набридла!

Я працюю вихователем вже понад п’ятнадцять років. За цей час бачила безліч різних випадків. Бувало, що діти спеціально приходили в дитячий садок, щоб поїсти і вдосталь награтися іграшками, оскільки вдома такого не було. Але потім до нас в групу потрапила дівчинка Марічка і я зрозуміла, що бачила в цьому житті далеко не все …

Марія була дуже красивою і слухняною дитиною. Вона всіх жаліла, намагалася допомогти. Єдине, що мене відразу ж насторожило, дівчинка не підпускала до себе однолітків і дуже болісно реагувала на будь-які дотики.

Марія годинами могла сидіти з якоюсь іграшкою в руках і гратися з нею. Їла дитина добре, видно було, що вдома особливо не заглиблюються в якість її харчування.

Спочатку батьки справили на мене цілком нормальне враження, але незабаром я зрозуміла, як помилялася.

Через два тижні вони почали … забувати Марію в садку. Спочатку я ще могла якось додзвонитися до них, але потім вони поміняли номери і завжди були поза зоною доступу.

У мене серце кров’ю обливалося, коли я бачила, як Марічка сиділа в роздягальні в пошарпаній куртці і шапочці з помпончиком, граючи черговою забутою кимось іграшкою, і чекаючи годинами на маму.

— Мама знову не прийшла? — питала вона і зітхала. — А куди я тепер піду? Знову до сусідки?

Якось раз я зустріла її матусю в супермаркеті. Та з великою компанією затарювалася алкоголем і напівфабрикатами.

— Чому ви не забираєте Марію з садку? — обурилася я. — Дитина страждає.

— Ну так і забирай її собі! Вона мені набридла! — сказала та і побігла далі за дешевою горілкою.

Після цього випадку я почала дійсно забирати Марічку до себе додому, купувати їй іграшки і речі. Батьки часом тижнями не згадували про дитину …

Але Марія тепер менше сумувала. Вона дуже прив’язалася до мене. У мене немає чоловіка і дітей. Я живу одна, та й вік у мене вже солідний, але я більше не можу мовчки дивитися, як безвідповідально дорослі ставляться до маленького життя.

Вчора я подала заяву в опіку. Якщо Марія нікому не потрібна, то я готова забрати її собі і хоч на деякий час покращити її дитинство. Скоро в дитячому садку канікули і я не знаю, як вона буде там зі своїми «батьками» …

Як би ви вчинили на місці цієї виховательки?

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *