20 июня, 2021

У неділю Марія накрuвала стіл, найстарша донька зятя прuвела додому. А на весіллі теща була найщаслuвішою: весь час щось наспівувала, зятя прu всіх назuвала сuночком. Третя дочка через п’ять років вuйшла заміж. І як тількu засваталu її, Марія від радості по кімнаті тупцювала, прuтанцьовуючu. Лuше родuчі часто rоворuлu, що вона дочок з хатu швuдше хоче вuпхатu. Але Марія не мовчала, вона знала, яке воно – справжнє жіноче щастя

У неділю Марія накривала стіл, найстарша донька зятя привела додому. А на весіллі теща була найщасливішою: весь час щось наспівувала, зятя при всіх називала синочком. Третя дочка через п’ять років вийшла заміж. І як тільки засватали її, Марія від радості по кімнаті тупцювала, пританцьовуючи. Лише родичі часто говорили, що вона дочок з хати швидше хоче випхати. Але Марія не мовчала, вона знала, яке воно – справжнє жіноче щастя

  admin

У неділю Марія накривала стіл, найстарша донька зятя привела додому. А на весіллі теща була найщасливішою: весь час щось наспівувала, зятя при всіх називала синочком. Третя дочка через п’ять років вийшла заміж. І як тільки засватали її, Марія від радості по кімнаті тупцювала, пританцьовуючи. Лише родичі часто говорили, що вона дочок з хати швидше хоче випхати. Але Марія не мовчала, вона знала, яке воно – справжнє жіноче щастя

Марія зітхнула, дивлячись на торт з цифрою «40». Казала ж дочкам, що цю дату не прийнято відзначати, а вони, настирливі, одне твердили:

– А ми і не будемо, просто посидимо з тобою. Ми так за тобою скучили, мамо!

Навіть якби інша цифра випала, на рік менше або більше, то Марія все одно не стала б святкувати день народження. Трохи більше року, як овдовіла, відтоді лише смуток та пустка якась на душі постійно. Нічого не віщувало чогось поганого, жили з чоловіком, як у казці, дітей своїх ростили. Коли друга дочка народилася, чоловік щасливо щебетав під вікнами:

– Бог трійцю любить, в третій раз точно син буде.

Третьою знову була дівчинка. Чоловік вже тоді сам сміявся, що тепер справжнє дівоче царство у нього і любив всіх дочок з голови до п’яток, а дружину то постійно тільки на руках носив. Марії тоді було 33 роки, коли вона четверту дитину чекала. Чоловік уже й не говорив нічого, просто чекали. А коли після УЗД сказали, що дівчинка, то махнув рукою:

– Ну, і нехай буде дівчатко, все одно ви у мене найулюбленіші та найкращі.

І любив він свою сім’ю до останнього дня. Марія дуже сумувала за своїм чоловіком. Доньки по черзі заспокоювали свою матусю, хоча у самих на душі була пустка, в той день вони втратили щось близьке і рідне, частинку своєї душі, яку вже не повернути ніколи.

Але кажуть же, час лікує. Так і Марія лікувалася роботою і турботою про своїх рідненьких дочок. Дві старші вже навчалися в коледжі в коледжі навчалися, а середня і сама найменша Оленка в школу ходили. Найстарша вечорами стала затримуватися, хлопець у неї з’явився. Марія запропонувала:

– А приведи цього хлопчину до нас познайомитися.

У неділю Марія накрила стіл, чекаючи дочку з хлопцем. Йому був всього 21 рік, Марія помічала, як він говорить, як їсть, як на доньку її дивиться. А коли пішов, то сказала їй:

– Хороший дуже хлопець, виходь за нього заміж!

Донька від радості аж підстрибнула, зраділа схваленню материнському. Так в родині Марії відбулося перше весілля. Що їй по грошах коштувало, тільки вона сама знає: чотирьох піднімати – гірко і важко. На другу роботу влаштувалася і дачу ще тягнула. Коли донечки малими були, дуже важко було, а коли підростати стали, то допомагали їй у всьому.

На весіллі теща була найщасливішою, зятя в перший же день сином назвала. А через рік заміж захотіла і друга дочка. Її Марія без всяких примх і причіпок теж заміж видала.

Сестра двоюрідна помітила:

– Випихаєш дівок заміж з хати подалі, як тягар, тепер тобі трохи легше буде.

– Не випихаю з дому, а віддаю заміж за хороших хлопців, дочки добре влаштовані в житті повинні бути. Не тягар вони мені, а й нелегко чотирьох одній утримувати, так що хочеш, осуджуй, а у мене своя правда і своє життя, лише Богу відомо, що у мене на думці, лише йому душу свою відкриваю.

А третя донечка через п’ять років теж вийшла заміж. І як тільки засватали її, Марія від радості по кімнаті тупцювала, пританцьовуючи. Чи жарт, третю дочку заміж видала, залишилася з молодшою ​​Оленкою. Всіх трьох зятів схвалила і полюбила як рідних синів, про яких так колись мріяв її коханий чоловік. Шкодувала лише про одне, що його немає зараз поруч, адже він так мріяв про сина, а тепер три таких красені вона має.

Всіх зятів шанує та поважає, по можливості допомагає усім однаково. І чоловіки дочок теж до неї тягнуться, як до матері рідної, теща для них – своя людина, найкращий друг та життєвий порадник. Але інколи говорить хтось в рідні:

– Швидко дівок своїх заміж виштовхала з хати.

Правда, ніхто з родичів з чотирма дітьми не залишався, і не дай Бог, трапитися такому. Як її жилося ніхто й не знає.

Є в великій родині Марії традиція День тещі відзначати. Збираються всі діти та внуки у маминому домі, зяті з квітами і подарунками, ставлять два великих столи, щоб всім місця вистачило. Тещу вітають і хвалять, усі її дуже люблять та горнуться до неї. За все. За розуміння, за допомогу, за добрий погляд і потрібні слова. Ну, а з тещі у відповідь, як годиться, найсмачніші млинці та варення.

Свято День тещі відзначають на початку літа, саме в цей день коли вона одружилася з своїм коханим чоловіком. А Марія дійсно найщасливіша людина на світі в цей день, поруч з нею завжди любляці і такі рідні дочки, онуки та добрі та щирі зяті. Її рідні синочки.

Джерело

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *