Взагалі, Женька дуже завидний хлопець. У нього дві квартири, дві машини, хороша робота з хорошим заробітком. Та й просто гарний хлопець, душа компанії! Дружина його, Лєнчик, теж непогана жінка. Все при ній. Але ось гроші заробляти зовсім не вміє, і відповідно, все що нажито в їхній родині, це заслуги Жені. Та справа навіть не в цьому … Класні хвони обоє! Дивишся з боку і здається, що ідеальна сім’я! Але це зовсім не так!
Проблема сидить уже давно. Лєнок ніколи не любила його батьків і з появою дочки любові так і не додалося. Доньці вже 5 років. З батьками Олени вона залишається постійно, а ось з батьками Жені ніколи. Знаєте, я спочатку думала, що просто батьки такі, не горять бажанням брати внучку до себе. А тут таке…
Поїхали Женя з Оленою на озеро, дочку залишили у себе вдома з його батьками. (О чудо!) Все круто, відпочивають, веселяться, дзвонять батькам. Лєна просить до телефону дочку, запитати як справи … В ході розмови з’ясовується, що дочка відвезли все таки бабуся з дідусем до себе, в село. І тут понеслося. Лєнка переступила всі пороги, висловилася і на адресу батьків, і на адресу Жені. У село вона не дозволяла ніколи забирати дитину, а тут ще й без її відома.
– Я зараз дільничного викличу, він забере у них дитину. – Це її слова, дослівно (принаймні з розповіді Жені). Я сама не могла повірити, що таке можна сказати батькам. Відпочинок був зірваний, розмова закінчилася погрозами розлучення від Оленки, і поділом майна. На даний момент, Женька живе один в квартирі. Лєна по-тихоньку виносить речі та подає на розлучення. От скажіть мені, що поганого залишити дитину з батьками чоловіка, тим більше в селі, на свіжому повітрі?