Був у мене друг Тимофій. В одному дворі росли і як то кажуть «один хліб їли». В той день я зі своєю подругою пішов у зоопарк. Погуляли ми, звіряток погодували. Вирішили в кафешку забрести, стомилися … Як дивлюся – ніби наречена мого приятеля сидить з бородатим хлопцем за сусіднім столиком. А його наречену я всього 2 рази бачив, і то мигцем. Ну думаю – Тимко мене на весілля ж запросив, а тут такі справи. Що робити?
Вирішив зателефонувати Тимофію, дізнатися як справи, може я і помиляюся, може вони зараз з Олеською на дачі сидять. Саме вихідний був, дзвоню: – Привіт, як справи, як ви там готуєтеся до весілля? Може допомога потрібна якась?
– Та ні, нормально все. Відпочиваю. Олеська поїхала в селище до предків, а я тут лежу і фільми дивлюся.
– Я не знаю говорити тобі чи ні, але я зараз зі своєю в зоопарку і бачу як схожа дівчина на твою Олеську сидить в кафешці з хлопцем. У нього борода і татуювання на руках. Сучасний весь такий.
– Та ну, та кинь ти, ми годину тому зідзвонювалися, саме з електричкою час збігається.
– Тиман, я наполягаю. Подзвони зараз їй з другого телефону, якщо почуєш в моєму телефоні її дзвінок, значить я не брешу. За сусідньому столиком пролунала мелодія з відомої пісні …. Але дівчина просто вимкнула звук, а трубку не взяла.
– Ну що, чув?
– (недруковані вирази), ладно буду з’ясовувати. Через кілька днів я вирішив навідатися в гості до Тимофія та дізнатися що й до чого. Друг мій не був схожий на самого себе. Він відповів дуже коротко: – Я не бажаю більше тебе знати. Ти навіщо мені тоді подзвонив? Вона з братом своїм була, він саме приїхав і вони поїхали вже разом до батьків! А ти що влаштував? А тепер і весілля не буде, зірвався я сильно, приїхав сам в селище на наступний день і показав себе не з кращого боку. Все, більше я тебе не хочу ніколи бачити.
Я звичайно себе винуватим сильно відчував, але вдіяти нічого не міг, так як знав Тимофія – він начебто спокійний, але якщо розлютити, то може і вичудить. Уявляю що він там наробив.
Минув деякий час. Надсилає мені Тимофій фотку в соц мережі, там дівчина схожа на Олесю у весільній сукні стоїть разом з цим бородатим.
– Це він був?
– Так, він.
– Спасибі тобі, друже. Відвів ти мене від неї. Це її хлопець був, розлучалися вони багато разів, і багато разів сходилися. Але набридло це їй і вирішила вона вискочити за мене, щоб хворобливі стосунки розірвати з ним, а я дурень повівся. Спасибі, друже!