Юля народжувала уже не вперше, а вчетверте, тому під час пологів майже не кричала. Вона покроково знала що і за чим. Тим більше, вона була вагітна двійнятами. Сил додавало і те, що поряд завжди був чоловік, який теж допомагав чим міг.
Мужчина вже був досвідченим у цій справі, адже був присутнім на всіх пологах. Він максимально допомагав дружині і намагався всіляко їй допомогти. Та і акушерам з таким помічником було набагато легше.
Скільки б лікарі не намагались на УЗД роздивитися хто ж народиться у жінки, нічого не виходило. Вони ніби спеціально ховалися і до останнього тримали інтригу. Перейму у Юлі почалися майже під ранок.
І ось, на світ з’явилася перша дитина — це був хлопчик і Юля ніскілечки цьому не здивувалася. Він голосно закричав і почав супитися. Вслід за ним народився ще один хлопчик. В очах Юлі стояли сльози, а вже через декілька хвилин вона почала гірко плакати. Спочатку, ми думали, що це від щастя, але ж ні!
Виявилося, що у Юлі, це вже 4 пара двійнят-хлопчиків, а вона все життя мріяла про дочку. Звичайно, вона любить усіх своїх дітей і щаслива тому, що кожен із них здоровий і щасливий, та матері хотілося ще й дівчинку мати.
Раптом, вони дізналися про те, що в той же день, в тому ж пологовому будинку народилася дівчинка і мати її лишила.
За 3 дні, чоловік до жінки з маленьким немовлям у руках — це була та сама дівчинка. А ще, в його руках був пакет документів на тимчасову опіку над малятком. Так роблять для того, щоб дитину можна було забрати одразу, не чекаючи повного завершення процесу усиновлення, тому що він триває надто довго.
Ось так Юлю виписали не з двома малюками, а з трьома!
А ви б наважились забрати собі третього малюка?
