10 апреля, 2021
На березі стояло з десяток чоловіків, а рятувати дитину кинулась лиш вона

На березі стояло з десяток чоловіків, а рятувати дитину кинулась лиш вона

У нас в під’їзді жила неблагополучна сім’я. Періодично випивали, влаштовували гулянки і псували нерви сусідам. У них дочка Аліса. Дівчинка дуже специфічна. Про таких кажуть – пацанка.

Аліса  була гірше своїх батьків, якщо ті в квартирі погуділи, і їх поза квартирою не чути і не видно, навіть було дивно як випивку купують і на що живуть, якщо носа з квартири не показують. Дочка ж ще та “ляля”.

Після 9-го класу зі школи її виперли, вчитися далі не пішла, на роботу не беруть, а може бути і не шукала. Те під’їзд розмалює, то насіння накидає. Якщо вночі дзвінок в домофон, то природно знову бавиться Аліса.

Боротися з нею намагалися, ніби і всі знають хто це робить, а за руку зловити не можуть. На обліку в дитячій кімнаті поліції вона стояла. Прийде періодично дільничий до батьків, починає їм мiзки полоскати і висловлювати за неї.

Всі візити дільничного закінчувалися тим, що мати бuла її, а потім Аліса вся в синцях з новою силою капості робила. Могла замкову щілину заліпити жуйкою, двері забруднити. Тому скаржитися дільничому виходило собі дорожче. У дівчинки немов рентгeнівське зір був – на раз-два дізнавалась, хто про неї говорив. Хоча дільничний запевняв, що мовчав від кого сигнал йшов.

Одного разу Аліса йшла додому і її зупинили місцеві матусі, стали вичитувати за поведінку.

-Ти в своєму розумі? Доросла дівчинка. Такі речі твориш. Подивися на батьків – ти так само жити хочеш?

-А на що мені дивитися? Я іншого життя і не бачила. Може нарешті ваша опіка обіцяна зверне на мене увагу і забере. Отримаю потім квартиру від держави і буду жити, як людина.

Дівчинка мабуть хотіла більше привернути до себе увагу, але не знала як.

А потім сталася подія, яка змінили ставлення до неї у всіх. Їх житловий масив знаходився біля річки, дорога до школи проходила повз неї. Обідній час, народу багато. На річці два школяра бігають по льоду, зовсім дрібні – на вигляд перший-другий клас. І тут лід провалюється. Один хлопчисько йде в воду і починає борсатися, другий вибігає на берег.

На березі натовп народу: жінки, чоловіки. Всі щось кричать, дзвонять в швидку, в службу порятунку, але ніхто не йде на допомогу – всі боятися самі потoнути.

Хлопчисько руками за лід хапається, кричить: «Я не можу більше! Не можу! У мене сил немає! ». І тут Аліса підбігає, скидає речі і в одній футболці і штанях повзе до дитини. До нього добралася – витягнути не може. Спустилася до нього в воду, куртку і рюкзак стягнула з нього, щоб легше було. Намагається виштовхнути – не виходить. На березі з десяток мужиків, жоден не пішов на допомогу. Вона сама худенька, маленька – які там сили. Але вийшло. Хлопця виштовхнула, сама намагалася вибратися і не змогла. Пішла під воду, ноги судoмою звело.

Хлопчика врятували, а її ні. Коли матері сказали, вона просто знепритoмніла. На пoхорон прийшли сотні людей, батьки хлопчика оплатили пoхорон і всі турботи взяли на себе.

Мати Аліси після цього дуже сильно змінилася, кинула пити, але пізно вже було. Прожила вона там ще два роки-потім переїхала.

Джерело

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *