13 июня, 2021
Мене віддали в дитячий будинок. У два роки мене усиновила молода пара. У дитинстві я була милою дитиною, але в підлітковому віці стала зовсім нестерпною

Мене віддали в дитячий будинок. У два роки мене усиновила молода пара. У дитинстві я була милою дитиною, але в підлітковому віці стала зовсім нестерпною


Я часто чула фрази «гени не зміниш», «яблуко від яблуні», але я в це не вірю і довела все на своєму прикладі.

Народилася я в селі і відразу втратила матір. Власне, вона при пологах і померла. Батько мій в цей час сидів у тюрмі за вбивство сусіда. Я його не звинувачую, адже причина вбити його була, та й всі в окрузі жили не за законами кримінальними, а за своїми. Навіть не знаю, чи сидить він до сих пір чи на свободі. А може і давно його немає на світі.

Бабусь і дідусів у мене не було, а тітка відмовилася виховувати мене (вона вважала за краще п’янки). Мене віддали в дитячий будинок. У два роки мене усиновила молода пара. У дитинстві я була милою дитиною, але в підлітковому віці стала зовсім нестерпною, як розповідала мені мати.

Мені дуже подобалося скандалити, а незабаром у мене з’явилася звичка: злодійство. Я крала дрібні штучки навіть у своїх подружок. Пам’ятаю довгі розмови вечорами в сімейному колі. Мені намагалися пояснити, що правильно, а що ні. Ці розмови були частим гостем в нашому домі.

Десь в 15 років важкий вік пройшов, і я нарешті, задумалася над власною поведінкою. Слова мами знайшли в моїй душі відгук.

Я почала справно ходити в школу, підтяглася в навчанні, перестала красти, записалася на уроки музики. Завдяки наполегливим старанням моїх батьків я стала тим, ким я є. Можливо, якби не їхня праця, я б лежала десь на вулиці п’яною або сиділа б за вбивство, як і мій батько.

Я закінчила школу із золотою медаллю, вступила до університету. Тепер у мене пристойна робота, але все, що у мене є — це заслуги моїх терплячих батьків.

У мене є своє рідне дитя, але мені дуже хочеться подарувати малюкові без батьків то тепло, яке колись мені дали мої прийомні батьки. Сподіваюся, я зможу також добре виховати малюка.

І у хорошої людини може народитися недолуга дитина. Гени не мають ніякого значення. Головне — працювати з дитиною, пояснювати їй все зрозуміло і не переставати спілкуватися. Як тільки дитина відчує, що на неї не звертають уваги і вона нікому не потрібна, ви втратите її.

Налагоджуйте зв’язок, вчіть дітей гідно поводитися і насолоджуйтеся плодами своєї праці!

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *