Мати кинула дитину в пологовому будинку, тільки-но побачивши, що вона народилася чорною. Один бокс з малюками в пологовому будинку привертав до себе увагу. Хлопчик був абсолютно здоровим, народився богатирем, але з темним кольором шкіри.
Жінка, яка народила хлопчика, злякалася, написала відмову. Вона не хотіла, щоб про зраду всі дізналися.
Збрехала цивільному чоловіку, сказала, що дитинка не вижила і зі спокійною душею поїхала з пологового будинку одна. Хлопчика медсестри назвали Марком.
Дитина їла добре, швидко набирала вагу, був милою і всім посміхалася.
До діток-відмовників мало хто підходить, годують їх кожні три години і рідко беруть на руки.
За день до від’їзду в будинок малятка Марк сильно кричав, але медперсонал на крики уваги не звертав. Дітей багато, руки до всіх не доходять.
До ночі чорна дитина перестала кричати і лише тихенько попискувала. Була б у нього мама, раніше б помітила, що відбувається щось страшне.
А так, тільки при черговому годуванні новенька медсестра звернула увагу на неадекватність грудничка і малюка в терміновому порядку доставили в реанімацію.
У нього почалася асфіксія, лікарі вжили заходів і підключили малюка до кисню.
Хлопчик був у важкому стані, але вижив.
Ще б пару годин і не врятували б. Мабуть там, на небесах, хтось з любов’ю доглядав за чорним безбатьком.
Медсестра Альбіна в свої вихідні відвідувала крихітку в палаті. Так він їй запав у душу, ніяк не могла забути його безпорадний погляд і важкий стан незвичайного хлопчика.
Через деякий час самопочуття Марка налагодилося, дитину готували до виписки.
Аля вмовила чоловіка усиновити цього хлопчика. Своїх дітей у них не було, а цей випадок здався їй знаковим. Чоловік довго пручався:
– НАВІЩО нам чорна дитина? Залиш його, нехай його всиновлюють люди його раси.
Але Аля змогла умовити чоловіка.
Пройшовши школу прийомних батьків та медкомісію, вони подали документу в опіку. Рішення комісії довелося чекати протягом тижня і нарешті, Марка можна було забрати додому.
Біологічна мама хлопчика так і не з’явилася в пологовому будинку. У неї був шанс забрати відмову на дитину, але вона цим не скористалася.
Альбіна пішла в декретну відпустку по догляду і відчувала себе абсолютно щасливою. Так, маленький смаглявий хлопчик знайшов сім’ю, надію на щасливе майбутнє і любов.
А ще через півроку, Аля дізналася що вагітна! І це через три роки після безуспішного лікування від безпліддя.
Так … справді, хтось там, на небесах грає нашими долями, перевіряючи нас на міцність, доброту і здатність любити …
