12 мая, 2021
Марія ще довго сподівалася, що Петро повернеться до неї, але все марно. Тим часом у її житті з’явився Павло, і Марія вийшла за нього заміж. Петро повернувся, але через тридцять років

Марія ще довго сподівалася, що Петро повернеться до неї, але все марно. Тим часом у її житті з’явився Павло, і Марія вийшла за нього заміж. Петро повернувся, але через тридцять років

Проживши життя, Марія так і не змогла забути своє перше кохання, Петра, який запав у душу ще в студентські роки. Зараз у п’ятидесятирічної жінки настали не найкращі часи. Марія збиралася в обласний центр в лікарню, тепер замість ноги у неї буде протез. Треба чимшвидше стати на ноги, давати собі раду, бути серед людей — ось девіз її нинішнього життя.

Спочатку Марія не думала зустрічатися з колишніми однокурсниками, які жили в цьому місті, не хотіла, щоб її бачили на лікарняному ліжку. Втім, повагавшись, усе ж зателефонувала Олені, подружці, а та привела ще кількох. Місто, де колись навчалася в інституті, навіяло чимало спогадів. Тут лишилися її нездійснені мрії, перше кохання і зрада… За матеріалами

Жінки довго говорили про своє нинішнє життя, згадували студентську юність. Дорікали Марії, що, виїхавши в село сусідньої області, надовго припинила спілкування з ними. А вони якось зустрічалися своїм курсом. Олена завела мову про те, що її шукав Петро. Переживав, казав, що хотів вибачитися. За якусь мить вона додала, що дала йому її номер…

І ось він зателефонував, сказав, що завтра приїде. Марія цього не очікувала. Що змушує Петра після стількох років шукати зустрічі з нею?

Та остання їхня весна міцно вкарбувалася в її пам’ять. Теплими вечорами, вирвавшись із читального залу бібліотеки, вони їздили до лісу, гуляли містом. У них був улюблений маршрут, своя вуличка. Говорили про все, а надто про своє кохання, подальше спільне життя…

Незабаром Петро поїхав на практику. І — пропав. Кілька місяців жодної звістки. Згодом їй переказали, що у нього інша. Марійка жила немов у тумані. Подруги не дали завалити державні іспити. Вона весь час чекала Петра чи хоча б вісточки від нього. Не могла повірити, що він перекреслив усе, що було між ними. Коли ж за направленням поїхала працювати в село, не витримала й написала йому. Відповіді чекала довго. Нарешті отримала: «Нам треба забути одне одного».

Робота в школі, новий колектив — усе це відволікало від важких думок. Та все одно вона сподівалася, що Петро повернеться до неї. Марно… Тим часом у її житті з’явився Павло. Відступивши перед його настирливим натиском, Марія вийшла за нього заміж. І тут обізвався Петро. Писав, що в його житті ніколи не складеться таких стосунків, які були у них, покладав провину на себе за їхній розрив. Марія так і не зрозуміла, чого він хотів. Якось залагодити свою життєву ситуацію? Але для цього потрібні дії, а не слова. Вона тепер заміжня жінка і не може спричинити біль своєму чоловікові. Все має лишитися так, як є.

У сімейному житті щастя не знайшла — її заміжжя не було тривалим і щасливим. Давно вже овдовіла. Все, що у неї зараз є, це дочка і робота. Але цього більше, ніж достатньо, щоб мати велике бажання знову стати на ноги.

…Петро несміливо переступив поріг лікарняної палати, в руках у нього був букет ромашок. «Змінився, дуже змінився, видно, життя не пестило його» — це перше, що подумала Марія. Говорили про якісь життєві дрібниці. Петро поривався сказати їй щось важливе, брав за руку. Але її стриманість передавалась і йому. Весь час вона подумки повторювала: «Він чийсь чоловік і чийсь батько. Я не маю на нього жодних прав»

Сиділи довго, а коли він пішов, Марія заплакала. Вона зрозуміла, що все ще кохає цього чоловіка. Ніби й не було цієї довгої розлуки, завдовжки 30 років. Але треба жити далі. Все вляжеться, серце заспокоїться турботами, втішиться думкою, що її не оминуло справжнє кохання, тепло якого зігріватиме все життя. Тільки б швидше стати на ноги. Навіть за таких складних умов, жінка вірила, що це почуття допоможе їй знову відчути смак життя.

Доброслава ЯРОВА

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *