9 декабря, 2021
Мамо, мамо! Дивися, наш тато! Він жениться…

Мамо, мамо! Дивися, наш тато! Він жениться…

Батькове весілля «привело» до псuхiатра. Наталя відкрила двері лікарняної палати і завмeрла – її чоловік і незнайома молоденька дівчина хихотіли над фотоальбомом.

А коли побачили Наталку, веселий сміх де й подівся. Дівчина, зашарівшись і зібравши сумочку, на ходу кинула «добридень» і швиденько «змилась» з палати.

– Хто це? – Наталя здивовано звела брови.

– Студентка. Здавала залік – ніяковіючи, промимрив собі під ніс Андрій.

Пригадала, що саме цю дівчину не раз раніше бачила біля нього – на фотографіях з різних святкувань, в його робочому кабінеті. А коли згодом знову застала її в тій же палаті, бо, не попереджаючи, пізно ввечері принесла ліки, запідозрила чоловіка в зраді. Як тяжко і нестерпно було на душі, коли, натякнувши про це, почула у відповідь:

«Ми з нею зустрічаємося давно». Сказано це було холодно, бeзжaльно, жopстoко. Звісно, після цього Наталя не могла не подати на розлучення, хоч вдома чекав батька п’ятирічний син.

Андрій коли й жив у сім’ї, біля сина не дуже упадав. Але Наталя й припустити не могла, що він, викладач технікуму, серйозна людина, може запросто відмовитися від нього. Минув місяць, другий після розлучення, але Андрій жодного разу не навідався. Тоді вирішила сама подзвонити і запитати, коли він прийде.

– Колись зайду, – сердито кинув. Та довго не з’являвся, і Наталя знову вирішила нагадати йому, тим паче, Максимчик так чекав батька.

– Чого ти чіпляєшся? – кричав у трубку Андрій. – І взагалі. Забудьте про мене! І малий, і ти.

Максимчик дуже важко переживав сімейну драму, став не по-дитячому серйозним, замкнувся у собі.

– Мамо, я не слухався, і того тато не приходить? – заглядали в саму душу сповнені болем дитячі оченята.

– Та ні, синку, просто тато довго буде працювати аж в Америці, – бовкнула перше, що спало на думку. – Знаєш, от у Колі тато теж поїхав в Португалію на заробітки. Так і наш, – намагалася посміхнутися.

І Максимчик почав поступово заспокоюватися, щоправда, чи не день повторював, як скучив за татком. У своїх очах Наталя виправдовувала брехню про Андрієву «роботу». Твердо вирішила без єдиного докору совісті: якщо батько свідомо не хоче бачити сина – значить, і їм він не потрібний. А Максимчик може й не зустріне його – знайомі казали, що він поселився у своєї студентки в селі.

Час помалу гоїв душевну рaну. Минув рік, а допомоги від Андрія ніхто не бачив. З гордощів Наталя не подала навіть на аліменти – не хотіла принижуватися і просити грошей. Вирішила, що зі своїми батьками якось дасть раду. І Максимчик уже не так часто згадував про батька.

Якось Наталя з сином гуляла містом. Затрималися біля РАЦС, щоб подивитися на щасливих молодят. І раптом вона зaвмeрла на місці: з машини, яка щойно під’їхала, вийшла гарна наречена і Наталчин Андрій у весільному костюмі. Він поправляв фату і на вушко радісно щось шепотів своїй студентці. За мить Наталя оговталася і вже було потягнула Максимчика за руку в протилежний бік. Та він чомусь озирнувся і, помітивши молодят, здригнувся.

– Мамо, мамо! Дивися, наш тато! Він жениться!
Цей пронизливий крик почув «татусь» – побачивши своє сімейство, аж змінився на обличчі і поспіхом повів наречену до РАЦСу.

У той вечір ледь заспокоїла сина, пояснюючи, що це не тато, а чужий дядько, просто трохи схожий на нього. Та Максимчик дивився в одну точку і голосно схлипував: «Тато женився, а ти казала, що він поїхав».

Після того випадку Наталя не знаходила собі місця – коли Максимчик бачив весільні машини, все нервувався: «То наш тато жениться?» Якби не допомога психіатра, не знає, чим би усе скінчилося.

Минули роки. Наталя заміж більше не вийшла, хоча кавалери траплялися. І про батька вдома уже ніхто не згадував, та й Андрій за цей час теж не давав про себе знати.

Але якось Максим приголомшив Наталю:

– Мамо, хочу написати відмову від батька. Я його сьогодні бачив, – пояснив. – Але він пройшов мимо і навіть мене не впізнав.

Олена ПАВЛЮК

джерело

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *