17 сентября, 2021

Людu беруть дітей з дuтячоrо будuнку, а я вuрішuла забратu чужу бабусю з будuнку для літніх людей. В той день всі родuчі пересталu зі мною спілкуватuся. Тількu й чую від рідні: – Зараз такі часu, і так жuття важке, а тu собі ще й стару в хату прuвела! До нас ніхто тепер не ходuть в rості. Але я не розумію, що я поrаноrо зробuла

Люди беруть дітей з дитячого будинку, а я вирішила забрати чужу бабусю з будинку для літніх людей. В той день всі родичі перестали зі мною спілкуватися. Тільки й чую від рідні: – Зараз такі часи, і так життя важке, а ти собі ще й стару в хату привела! До нас ніхто тепер не ходить в гості. Але я не розумію, що я поганого зробила

  admin

Люди беруть дітей з дитячого будинку, а я вирішила забрати чужу бабусю з будинку для літніх людей. В той день всі родичі перестали зі мною спілкуватися. Тільки й чую від рідні: – Зараз такі часи, і так життя важке, а ти собі ще й стару в хату привела! До нас ніхто тепер не ходить в гості. Але я не розумію, що я поганого зробила

Рідні люди мене зараз не підтримують, сміються з мене за спиною, кажуть, що геть розум втратила. А справа ось в чому.

Всі беруть дітей з дитбудинку, а я вирішила забрати чужу бабусю з будинку престарілих.

Жоден з друзів і сусідів не схвалив мого вчинку. Всі, як один покрутили пальцем біля скроні зі словами:

– Зараз такі часи, і так життя важке, а ти собі ще й нахлібника в будинок взяла!

Але я впевнена, що я вчинила правильно. Це моє життя, і мені робити вибір, як краще. Але сумно від того, що родичі по-іншому стали ставитися до мене, наче я у них прошу грошей чи допомоги. А я ж нічого ні в кого не беру.

Раніше ми жили вчотирьох: я, дві моїх дочки і моя мама. На жаль 8 місяців тому моєї мами, яку ми дуже сильно всі любили, не стало і ми залишилися втрьох.

За ці місяці, ми з дочками зрозуміли, що у нас є ще багато сил і часу, і ми можемо витратити їх на допомогу іншій людині.

Ще зі школи у мене був близький друг, який до 30 років, замість того щоб побудувати сім’ю і кар’єру, просто зіпсував сам собі життя. Найсумніше, що він жив, як хотів пенсію матері. Коли вона перестала її давати, він просто здав її в будинок престарілих, якимось чином виманивши перед цим у неї квартиру, а гроші пустив за вітром. Декілька років жив безбідно, ні в чому собі не відмовляючи, а потім гроші скінчилися, а про маму він і не згадував, йому було байдуже до неї, він навіть не знав, чи вона ще є на світі.

Я тітку Раю знала з самого дитинства, як і вона мене. Раз на місяць з дочками заїжджали до неї в гості і привозили різноманітних смаколиків. Тітка Рая тішилася нашим візитам, як маленька дитина, крім нас до неї ніхто не приходив.

На мою ідею доньки відреагували з величезним позитивом, а молодша Світлана, якій зараз 5 років і зовсім радісно закричала:

– Ура, у нас знову буде бабуся!

Але ви навіть уявити не можете, як на мою ідею відреагувала тітка Рая! Вона так довго плакала від радості, що довелося її заспокоювати.

Зараз вже майже 2 місяці, як ми живемо з бабусею Раєю душа в душу. Ми всі любимо її, а вона нас.

Ось тільки ми ніяк не можемо зрозуміти, звідки у бабусі, якій вже йде восьмий десяток років, стільки енергії. Адже вона встає о 6 ранку щодня, а прокидаємося ми під аромат свіжоспечених млинців або оладок.

Вона робить вдома всю роботу, хоча я її ні про що не прошу. Вона миє посуд, готує нам смачненьке їсти. Віддає мені всю пенсію, щоб я купувала продукти і платила комунальні, адже до магазину вона не ходе, їй важко.

А родичі навіть перестали приходити до мене в гості. Таке враження, що мене всі відцуралися, але ж я нічого поганого нікому не зробила.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Джерело

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *