13 июня, 2021
Кілька років тому я з маленькою дитиною переїхала до Києва. Сімейне життя не склалося, але розлучення дало мені такий потужний поштовх і жагу до життя, що я, не думаючи ні про що, рвонула до столиці – Особлива Businesswoman coffee break in office.

Кілька років тому я з маленькою дитиною переїхала до Києва. Сімейне життя не склалося, але розлучення дало мені такий потужний поштовх і жагу до життя, що я, не думаючи ні про що, рвонула до столиці – Особлива

Злість, образа, розчарування надали мені стільки сил, що я просто літала. Працювала день і ніч. О п’ятій ранку тікала з дому, щоб погуляти з сусідським собакою, вдень я працювала бухгалтером, на вихідних мила чужі квартири після гулянок плюс тягла папери з основної роботи додому. Хапалася за будь-який підробіток, всюди на хорошому рахунку.

Я відмінний бухгалтер, мене цінує керівництво, отримую дуже пристойно, багато років працюю в одній фірмі. Син давно школяр, відмінний пацан росте. Квартира у нас майже виплачена, брала її в іпотеку. Машина є досить дорога. Життя налагоджене. Але ось чоловіка свого я так і не зустріла!

Мені всього 32 роки, я дуже стежу за собою, худенька, спортзал і басейн завжди, чоловіки звертають увагу, знайомляться. На роботі багато гідних чоловіків, але всі вони одружені або мають уже дівчину. Я сама активна при знайомствах, в спортзалі, в магазинах, на вулиці, в інтернеті завжди рада поговорити на будь-яку тему. Але постійно, просто постійно зустрічаю всього два види чоловіків! Перший вид: розлучений, дружина висить на хвості, все віддано їй, аліменти платить, житло знімне. Другий вид: без житла, орендую квартиру, найчастіше з друзями, при цьому дуже поспішає переїхати до мене.

Буває, трапляються зовсім місцеві, зі своїм житлом, але при цьому максимум, що вони отримують – 5 тисяч. Працюють найчастіше банальними менеджерами і не прагнуть ні до чого. У них і бажання немає чогось досягти, вибитися в люди, почати добре заробляти. І мені ж ще кажуть: так ти багато хочеш!

За останні три роки у мене було близько 10 стосунків, в яких я намагалася створити сім’ю, але всі чоловіки з цих трьох пунктів. Їм по 30-40 років, живуть від зарплати до зарплати, нікуди не їздять, будинок, робота і диван. Ні, я не шукаю багатого, щоб сісти на шию, але ми з сином два рази в рік буваємо на море, я мрію купити дачу, нову машину хочу, але жити з чоловіком, який отримує максимум 5 тисяч в Києві, я точно не хочу!

Я постійно пам’ятаю, як працювала цілодобово, щоб стати людиною. Після цього дуже важко поважати ледарів, особливо чоловіків в розквіті років. Я працювала як Попелюшка, а він лежить на печі? І куди з ним? У відпустку за свій рахунок возити? Черевики йому купувати? Фу, пр0тивно! Бачу чоловіків з хорошим достатком і самоповагою на роботі, але всі вони, повторюся, на жаль, зайняті.

Фото ілюстративне

Джерело

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *