29 сентября, 2021
З Марією ми друзями не були, але намагалися підтримувати сусідські стосунки. Часто мій чоловік забігав до неї, щоб допомогти, бо в селі багато чоловічої роботи. А потім село облетіла новина – у вдови Марії народилася дитина. Жінці на той час уже було 40 років. Всіх цікавило одне питання – хто батько цієї дитини. Мій чоловік і далі забігав до неї, то дров нарубати, то огорожу полагодити, то картоплю викопати

З Марією ми друзями не були, але намагалися підтримувати сусідські стосунки. Часто мій чоловік забігав до неї, щоб допомогти, бо в селі багато чоловічої роботи. А потім село облетіла новина – у вдови Марії народилася дитина. Жінці на той час уже було 40 років. Всіх цікавило одне питання – хто батько цієї дитини. Мій чоловік і далі забігав до неї, то дров нарубати, то огорожу полагодити, то картоплю викопати

Ми з чоловіком живемо в селі. Одружені ми вже тринадцять років. У нас двоє дітей: син Віктор, 12 років і донька Тетяна 6 років. Нам з Іваном по 35 років. Ми – колишні однокласники, почуття між нами виникли ще в школі. То ж позустрічавшись кілька років, ми вирішили одружитися.

Після весілля ми почали жити у мене. Мій будинок знаходиться на краю села, дуже мальовнича місцевість під лісом. Поряд з нами є ще один будинок, там жила одинока вдова Марія. Жінка вона хороша, але трохи замкнута. Марія старша від мене на 10 років, але про її красу легенди в селі ходили. У них з чоловіком дітей не було, тому коли чоловіка не стало, вона жила одна.

З Марією ми друзями не були, але намагалися підтримувати сусідські стосунки. Часто мій чоловік забігав до неї, щоб допомогти, бо в селі багато чоловічої роботи. Я, в принципі, не мала нічого проти.

А потім село облетіла новина – у вдови Марії народилася дитина. Жінці на той час уже було 40 років. Всіх цікавило одне питання – хто батько цієї дитини, але спитати у самої Марії ніхто не наважувався. Мій чоловік і далі забігав до неї, то дров нарубати, то огорожу полагодити, то картоплю викопати.

Якось мені потрібно було поїхати в місто, купити синові до школи все необхідне. Весь день мене не було, а коли я повернулася, чоловіка вдома не було. Я відразу припустила, що можливо він у сусідки. Коли я зайшла в хату Марії, зрозуміла, що не помилилася – Іван і справді був у неї, але вони мене не чекали.

Я побачила те, чого воліла б ніколи не бачити. Я вибігла з хати Марії і побігла до річки. Тільки зараз я зрозуміла, на кого схожа донька Марії, і як я раніше не помічала того, що дівчинка – точна копія мого чоловіка. Я не можу зараз описати, що творилося в моїй душі. І як тепер жити, я не знала. Образливо було і те, що чоловік проміняв мене на жінку, на 10 років старшу за мене, нехай і красиву.

В одну мить все моє життя перевернулося з ніг на голову, і як жити далі, я не знала. Я не могла повірити, що мій чоловік такий негідник. Я навіть ніколи ні про що не здогадувалася.

В той вечір я повернулася додому пізно. Іван чекав мене на подвір’ї, діти вже спали. Чоловік попросив вислухати його спокійно, без емоцій. Зібравшись з останніх сил, я присіла на лавочку біля хати. Іван сказав, що не планував мені зраджувати, але так сталося. Зв’язок їх триває вже кілька років. Мене кидати він не збирався, та й Марія його ніколи про це не просила.

А дитину вона народила для себе, навіть не просила чоловіка визнати батьківство…

Я уважно слухала чоловіка і не знала, яке рішення я маю прийняти. Пройшло вже кілька днів, а я і досі не знаю, що мені робити далі. Ситуація дуже неоднозначна – по сусідству, поряд з моїми дітьми, живе їхня рідна сестра по батькові. Що з цим робити? Як мені жити далі?

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *