1 августа, 2021
З дитячого будинку ми забрали рідного сина. У мене просто чудове життя. Я заміжня і в мене троє дітей

З дитячого будинку ми забрали рідного сина. У мене просто чудове життя. Я заміжня і в мене троє дітей

У мене просто чудове життя. Я заміжня і в мене троє дітей. Працюю я з дому. Колись давно я займалася пошиттям дитячих ляльок, а потім це плавно переросло в справжній бізнес. Зараз я практично не займаюся пошиттям, а тільки контролюю всі процеси.

Нещодавно мені зателефонувала подруга, вона займається організацією дитячих заходів, і сказала про те, що на вихідних вони поїдуть в дитячий будинок для хворих дітей. Там вони будуть організовувати свято і концерт. А ще вона сказала, що було б добре зробити майстер-клас з виготовлення ляльок. Власне саме тому вона мені і подзвонила.

Я звичайно ж погодилася, адже цим дітям теж потрібне свято, та й далеко не всі речі в цьому світі вимірюються в грошах.

Зібрала я всі необхідні матеріали і поїхала в призначене місце. Директор проводив мене в майстерню, де вже зібралися дітки. І там я побачила одного хлопчика, який був копією мого чоловіка. Я навіть погляд відірвати від нього не могла, настільки він запав мені в душу.

Після цього, я ще два тижні їздила в дитячий будинок, щоб трохи з ним поспілкуватися і пограти. Чесно, я ні про що інше думати не могла. І нарешті, я вирішила поговорити про нього зі своїм чоловіком. Той не дуже добре сприйняв мої слова. Накричав на мене, сказав, що у нас і так хороше життя, а тут я від нудьги придумала взяти чужу дитину, так ще й інваліда. Образився на мене і навіть не розмовляв кілька днів.

Одного разу, я надягала пальто і чоловік запитав куди я збираюся. Я і відповіла, що Семелюшечку хочу відвідати. Після цих слів чоловік зблід. Він запитав хто це і я розповіла, що це прізвище того хлопчика, про який я йому розповідала. Чоловік сказав, що поїде в дитячий будинок зі мною.

Я навіть зраділа, думала, що він побачить хлопчика і погодитися на усиновлення. Але після візиту чоловік кудись пішов і повернувся пізно вночі – п’яний. Так повторювалося ще 2 дні підряд і я вирішила з ним поговорити.

Виявилося, що кілька років тому у чоловіка була інтрижка з молодою дівчиною. Було це всього лише один раз і у неї було точно таке ж прізвище, як у цього хлопчика. Коли він почув його, вирішив поїхати перевірити і виявилося, що це дійсно його син. Тоді він почав шукати ту дівчину. Вона підтвердила, що була вагітна, але дитину залишати не захотіла, тому що він народився хворим.

Чоловік благав мене усиновити його і простити цей промах. Він каявся і плакав. А я відповіла, що і так хотіла забрати цього хлопчика. Так ми і зробили. Тепер, ми всі живемо дружною сім’єю і намагаємося поставити Сашку на ноги.

Чоловіка я пробачила, бо якби не той дурний промах, у мене б не було такого чудового сина.

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *