13 июня, 2021
Заходжу в метро, сідаю, поруч сідає чоловік, плюс-мінус мій однолітка, зсуває маску на підборіддя, шумно видихає і починає…

Заходжу в метро, сідаю, поруч сідає чоловік, плюс-мінус мій однолітка, зсуває маску на підборіддя, шумно видихає і починає…

Заходжу в метро, сідаю, поруч сідає чоловік, плюс-мінус мій однолітка, зсуває маску на підборіддя, шумно видихає і починає колупатися в телефоні.

Я оглядаю інших — всі в масках. Вирішую проявити громадянську пильність.

— Перепрошую, ви не могли б одягти маску?
— Навіщо?
— Це вимога закону.
— А я не боюся.
— Чого не боїтеся?
— Захворіти.

— Впевнений, ніхто з присутніх не боїться, що ви захворієте. Але ви можете заразити інших.
— Чим заразити?
— Та чим завгодно. Безвідповідальністю, наприклад.
— Ви ж в масці. Чого ви боїтеся?
— Того що ви чхнете зараз, скажімо.
— Та не планував я чхати.

— А зазвичай плануєте?
— Слухайте, я в це не вірю.
— В що?
— В k0р0навірус.
— А не вірю в на.сuл.ля.
— Що?

— Маску, блять, одягнув негайно. Бо викину нахуй з вагону на наступній станції.
— А чому ви матом зі мною розмовляєте?! Спокійно попросити не можна?
— Маску!

— Та одягаю.
— Дуже дякую. Вибачте за мат.
— Нічого. Мені ж не важко. Якщо людина по-нормальному…

Вагон метро — країна в мініатюрі. Ідеальна модель.

Sergii Ivanov

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *