22 апреля, 2021
Закарпатська свекруха: «Ти сам злидeнну вибрав, тому і допомагати я буду старшому синові, який знайшов собі гiдну багату дружину»

Закарпатська свекруха: «Ти сам злидeнну вибрав, тому і допомагати я буду старшому синові, який знайшов собі гiдну багату дружину»

Ми з Анею одружені з рідними братами, мій чоловік молодший за свого брата лише на 2 роки.

Але наше весілля відбулося на рік раніше. Я була перша жінка, яка, на думку свекрухи вкрала її сина.

– Вибрати невідомо кого, – висловилася свекруха, – кращих не було? Ну так відповідай тепер за свій вибір, допомагати я тобі не маю наміру.

Де ви жити збираєтеся? Ні кола, ні двора!

Я сирота, мене виховувала бабуся, яка жила в глухому селі під Львовом, у Львові я вчилася, та в інституті і з чоловіком своїм познайомилася. Допомагати мені було нікому.

У свекрухи від покійної матері була ще одна двокімнатна квартира. Але молодшому синові вона відмовила в проживанні.

Довелося нам знімати квартиру. Заробляли ми не багато, тому оплачувати все, їсти і збирати ще на щось своє, не виходило, хоч трісни.

Свекруха до мене ставилася дуже зневажливо, в кінці кінців я відмовилася навіть ходити на сімейні свята, щоб не піддаватися глузуванням і докорам.

Одного разу до нас прийшов старший брат чоловіка.

– Я вас на весілля запрошую, – сказав він, – відмови не приймаються, ну як так дружина мого брата і не прийде. Не вигадуйте! Я вас обох чекаю.

З важким серцем ми вирушили на торжество. Це було шикарне свято.

У Ані дуже заможні батьки, видаючи єдине чадо заміж, вони не поскупилися.

Свекруха раз у раз лізла з обіймами до нових родичів.

– Ось, тепер я задоволена, – вирішила «штовхнути» тост свекруха, – хоч цей син не схибив, одружується на гідній дівчинці. Анечка, донечко, я дарую вам на весілля квартиру! Живіть дружно і народите мені онуків побільше!

Ми з чоловіком за квартиру не образилися, а ось ставлення свекрухи і її прилюдні знytщання над нами, це було щось:

– 1тисяча на весілля рідного брата!, – свекруха засунула ніс у подарований конверт, -це ж нареченій на шпильки і то не вистачить.

А у нас просто не було більше! Свекруха засміялася, а ми з чоловіком з весілля пішли, не помітивши дуже уважний погляд батька нареченої.

Ми продовжували спілкування з Анею та братом чоловіка, а от свекруха в нашому житті не брала участь.

Я ж без кінця дивувалася своїй новій родичці. Аня виросла в розкоші, але була зовсім проста і нітрохи не зазнавалася.

Жили молоді зовсім в іншій квартирі, в тій, що купив Ані її багатий батько. Ми із задоволенням проводили час з братом чоловіка і з його тестем і тещею.

Їм ми і розповіли першим, що у нас буде дитина.

Через пару місяців дізналася про це і свекруха:

– Бідність плoдити збираєтеся? – спитала вона уїдливо, – Як ви викрутитеся на одну зарплату?

І все, більше свекрухи ми не бачили до самих хрестин сина, названого Андрієм.

У хресні ми покликали звичайно ж найближчих родичів: дівера і його Аню.

Зволила прийти на хрестини і моя свекруха, новоспечена бабуся. Покликали і батьків Ані.

Насилу ми розмістилися в нашій знімній однушці, а коли прийшла пора дарувати подарунки нашому малюкові, то встали троє: дівер, Аня і її тато.

– Ми вирішили подарувати нашому хрещенику , – почала мовy хрещена, – квартиру, так, ту саму, яку нам подарувала на весілля свекруха.

-Чому, за що? – скипіла мама чоловіка, – Навіщо кидатися квартирами, подаруйте її краще мені назад.

Тут в розмову втрутився батько Ані:

-Свахо, але ж це наших молодих майно, вони і розпорядилися ним на свій розсуд. А взагалі, подарунки синам або слід було робити рівноцінні, або дарувати того, кому потрібніше. Твій старший син не бідує. Тепер і молодший не буде!

Свекрусі навіть не знайшлося, що відповісти, тільки почервоніла, як paк.

Тепер ми живемо в своїй квартирі. У мого чоловіка нова робота, батько Ані влаштував його з братом в свою фірму.

Аня чекає спадкоємця, каже, що ми повинні їй повернути борг: стати хрещеними її дитини.

Свекруха? Приходила нещодавно, вибачення просила, каже, що хотіла перед новими родичами в бруд обличчям не вдaрити:

-Але ж як удaрила, та ще й вся в тому бруді викупалася, – покаянно говорила мама чоловіка.

Простити? Пробачили. Ми ж сім’я. Життя попереду довге, а в житті, чого тільки не буває.

Джерело.

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *