11 мая, 2021
Дівчина вирішила скоротити шлях через кладовище. Хто ж знав, що з цього вийде

Дівчина вирішила скоротити шлях через кладовище. Хто ж знав, що з цього вийде

Отже, так сталось, що одного вечора трапилось мені йти з роботи через кладовище.  

Зима, лютий холод, протоптана вузька стежка, це скорочує шлях на хвилин 20.

Виймаючи руку з кармана, гублю в сугробі в»язку ключів, та прямо на могилу.

Цю дорогу намагалась швидше подолати і тут таке, потрібно зупинитись і шукати ключі. На пару хвилин паніка, куди саме впали ключі не бачу. Найменше про що я могла мріяти, це вночі на кладовищі щось шукати. 

Але в голові думка: без ключів я не зможу відімкнути двері і буду сидіти на вулиці. 

Добре, потрібно шукати, час плине. Згинаюсь, починаю копошитись в сугробі на могилі. І тут поруч проходить якись чоловік. Картина, самі розумієте дивна.

Я починаю оправдовуватись. — Додому не можу потрапити…

І лише згодом до мене дійшло, що я ляпнула. 

Після такого, чоловік напевно, довго ще цією стежкою не буде ходити)))

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *