Дядько Вадим і 5 його дружин: всі вони зустрілися, коли проводжали Вадима в останню дорогу. Всі його жінки, діти й онуки. Гуло все селище
Дядько Вадим – наш родич.
Спочатку розповім одну історію, яка з ним сталася. Він працював водієм автобуса. Одного разу в автобусі щось загорілося, двері заклинило, і він не встиг вискочити. Після того сумного випадку дядькові Вадимові вкололи багато заспокійливих уколів, після яких він став залежним від лікарських препаратів.
Так ось. З першою дружиною Вадим розлучився, коли був ще зовсім молодим. У цьому шлюбі народився син.
Його дружина після розлучення залишила свого сина своїй рідній сестрі і поїхала десь за новим життям, пізніше вона знову вийшла заміж. Я її ніколи не бачила. Про сина мати не згадувала. Батько хлопчика, дядько Вадим, іноді допомагав синові. Дитині не надто добре жилося в новій сім’ї, його там ображали, він кілька разів тікав з дому, в підлітковому віці кілька разів навіть потрапляв за грати. Я пам’ятаю, що у дитинстві він був маленького зросту, торохи косоокий, в великих короткозорих окулярах.
Мої батьки тоді говорили, щоб я подалі від нього трималася. Але зараз у нього все нормалізувалося. Він одружився і в нього четверо дітей, займає гарну посаду, ми з ним добре спілкуємося і дружимо. Кілька разів він хотів почати спілкуватися зі своєю рідною мамою. Але вона йому відшила, сказала, щоб він до неї не дзвонив і не писав, не приходив і не їхав: у неї, мовляв, своя сім’я…
Другою дружиною дядька Вадима стала продавщиця канцелярських товарів. У цьому шлюбі теж народився син. Я раділа, бо коли була маленькою і ходила в магазин, мені завжди робили дитячі подарунки. І цей син Вадима одружився і зараз катає на своїй яхті туристів.
Третьою дружиною Вадима була одна дівчина, я не знаю де вона працювала, але в більш пізній час вони здавали подобово квартири в оренду. У цьому шлюбі теж народився син, але вони якісь темні люди, постійно просять гроші в борг і не віддають їх. Весь час у них якісь проблеми матеріальні були, то терміново машину з ломбарду треба викуповувати, то ще щось.
За четверту дружину дядько взяв красиву молоду дівчину, дочку якогось крутого дядька. Справили шикарне багате весілля. Але вона через два місяці втекла від Вадима. Я бачила її тільки на весільних фотографіях. Дітей в не було.
У п’ятий раз він одружився на матері-одиночці, вона народила йому сина, двох доньок, і коли йому було вже п’ятдесят – народила ще одного сина. Він її любив і дуже ревнував. Але, як мені розповідали родичі, вона постійно влаштовувала йому істерики і сварки. Коротше, їм було не нудно.
Коли молодшому синові виповнилося рік, дядька Вадима не стало. Він же так і “сидів” все життя на тих заспокійливіх…
Провести його в астанню дорогу приїхали всі його жінки, сини, онуки. Перезнайомилися один з одним. Такий натовп йшов за дядьком… Гуло все наше селище: нічим не примітна наче й людиа була, наш дядько Вадим, а який слід по собі зилишив!