21 сентября, 2021
— Візьмете хлопчика до себе, поки ми батьків розшукуємо? Не бійтеся, якщо відразу не знайдуться, заберемо від вас і оформимо в дитбудинок

— Візьмете хлопчика до себе, поки ми батьків розшукуємо? Не бійтеся, якщо відразу не знайдуться, заберемо від вас і оформимо в дитбудинок

Одного разу я поверталася з роботи і вирішила пройти до будинку через парк. Було близько дев’ятої вечора, починало сутеніти. І тут раптом прямо на дорозі стоїть коляска дитяча, синя з великою ручкою. Я заглянула всередину, вона була порожня. Було дивно, що хтось міг забути такий великий предмет. Невже якась новоспечена мама настільки втомилася, що забула коляску? Відкотивши її вбік я озирнулася.

І тут я побачила, як неподалік в кущах сидить малюк. На вигляд років півтора, ходить досить впевнено. І знову поруч ні душі … Підходжу до малюка, а він відразу розплився в усмішці і простягнув ручки. Довелося взяти його, щоб заспокоїти. Почали пошуки батьків, але нічого не вийшло … всі три людини, які знайшлися неподалік, були просто перехожі.

Подзвонила в поліцію. Поки приїхав патруль, ми вже награлися і кілька разів підкріпилися печивом, яке знайшлося у мене в сумці. А далі все як в кіно. Поліцейський довго жував ручку, заповнюючи протокол, і досить підозріло хмурився і зиркав. «Напевно думає, що я викрала його, як в серіалах», — про себе захихотіла я. Хоча ситуація, звичайно, зовсім не смішна …. «Ну і влипну ж я вічно».

Після оформлення всіх паперів, поліцейський раптом запитав:

— А ви взагалі далеко від парку живете?

— Та ні, он мій будинок в рожевий пофарбований

— Так візьмете хлопчика до себе, поки ми батьків розшукуємо? Не бійтеся, якщо відразу не знайдуться, заберемо від вас і оформимо в дитбудинок.

Я оторопіла.

— Як взяти? А що я чоловікові скажу? Та й діти свої є …

— Проявіть свідомість, допоможете справі? Якщо вже не оминули увагою, доведіть добру справу до кінця.

Сама не знаю як, але погодилася, напевно шкода стало, маленький такий, беззахисний. «Так, і знайдеться, напевно, швидко, якась лінива молода матуся — згадає, і прибіжить до поліції» — подумала я. Посадила я знайду в синій транспорт і повезла до дому. «Чоловік зараз здивується….» — крутилося в голові. Вирішила набрати, попередити, та й коляску мені було самій не підняти на п’ятий поверх. Чоловік, на щастя, не розлютився, тільки руки розвів і почав реготати. Дочки були в повному захваті, як же така цікава «іграшка» — справжній маленький хлопчик. Поки вони гралися, ми з чоловіком навіть піддалися ностальгії і згадали своїх дочок в такому ніжному віці …

Ідилію порушив несподіваний дзвінок того самого поліцейського. Знайшли маму малюка. Виявилося, що це зовсім не випадок з недбайливою матусею. Мама хлопчика була вагітна другою дитиною, коли вони пішли погуляти. І раптом у неї почалися різкі болі в животі. Сіли на лавку, малюк весь час був поруч. Мамі на кшталт стало краще, і вона спробувала встати, і тут знову різкий біль і втрата свідомості. Та ще й сісти назад не встигла, так і звалилася за лавочку.

Місце це небагатолюдне, тому свідків не виявилося. А малюк, не розуміючи того, що відбувається, вирішив пограти з коляскою і відкотив її в іншу частину парку. Жінку знайшли трохи пізніше люди, але ніхто не зрозумів, що вона була не одна, а сама вона сказати нічого не могла. Вона прокинулася тільки в пологовому будинку, де з’ясувалося, що їй терміново потрібно робити кесарів розтин.

— Ми вже розшукуємо батька, потерпіть, будь ласка, ще трохи!

— Звичайно-звичайно, все в порядку! — пробурмотіла я, переварюючи новини.

А незабаром до нас у двері подзвонив переляканий чоловік. Його звали Вадим, а нашого маленького гостя, як з’ясувалося, — Максим. У батька хлопчика тремтіли руки, коли він намагався запропонувати нам грошей в знак подяки за участь і допомогу. Але ми з чоловіком, звичайно ж, відмовилися.

А з дівчиною все було добре, на щастя … Вона народила донечку і назвала її на честь рятівниці її сина, тобто мене — Марія. А ще вони відшукали тих людей, що викликали машину швидкої в парк. Виявилося, що першим її виявив підліток — Артем. Так ось ми з ним тепер хресні батьки! Тепер вже не загубимось, будемо спілкуватися сім’ями …

Ви б наважилися взяти чужу дитину до себе додому?

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *