20 сентября, 2021

ВОНА ЩО, НА ТОМУ СВІТІ З НЬОГО ЗБИРАЄТЬСЯ ЇСТИ? «НАЇХАЛА» НА МЕНЕ СВЕКРУХА ЗА НОВИЙ ПОСУД, ЯКИЙ Я ПОДІСТАВАЛА З ШАФОК І ПОЧАЛА НИМ КОРИСТУВАТИСЯ. ПОДРУГИ МОЇ ПРИХОДЯТЬ НА ЧАЙ-КАВУ, АБО РОДИЧІ З ОБОХ СТОРІН НА СВЯТА ЯКІСЬ ЗАЇЖДЖАЮТЬ – ТАКИЙ ПОСУД ХОЧ НЕ СОРОМНО НА СТІЛ ПОСТАВИТИ, НЕ ТЕ, ЩО В НИХ РАНІШЕ БУЛО. Я БАГАТО ЧОГО ТИХЕНЬКО ВИКИНУЛА, ЯКЩО ЧЕСНО. АЛЕ СВЕКРУХА ПОМІТИЛА І ТАКИЙ ГАЛАС ЗДІЙНЯЛА, ЩО МАМО РІДНА! НУ СПРАВДІ, БУЛО Б ЧОГО

ВОНА ЩО, НА ТОМУ СВІТІ З НЬОГО ЗБИРАЄТЬСЯ ЇСТИ? «НАЇХАЛА» НА МЕНЕ СВЕКРУХА ЗА НОВИЙ ПОСУД, ЯКИЙ Я ПОДІСТАВАЛА З ШАФОК І ПОЧАЛА НИМ КОРИСТУВАТИСЯ. ПОДРУГИ МОЇ ПРИХОДЯТЬ НА ЧАЙ-КАВУ, АБО РОДИЧІ З ОБОХ СТОРІН НА СВЯТА ЯКІСЬ ЗАЇЖДЖАЮТЬ – ТАКИЙ ПОСУД ХОЧ НЕ СОРОМНО НА СТІЛ ПОСТАВИТИ, НЕ ТЕ, ЩО В НИХ РАНІШЕ БУЛО. Я БАГАТО ЧОГО ТИХЕНЬКО ВИКИНУЛА, ЯКЩО ЧЕСНО. АЛЕ СВЕКРУХА ПОМІТИЛА І ТАКИЙ ГАЛАС ЗДІЙНЯЛА, ЩО МАМО РІДНА! НУ СПРАВДІ, БУЛО Б ЧОГО

  admin

Я вже вдруге заміжня. Мені 43 роки, тому виховувати мене, як на це сподівалася моя свекруха, вже не вийде.

Так вийшло, що живемо ми з чоловіком з його батьками. Будинок у них пристойний, меблі-все-таке – при пам’яті. Але ж посуд!.. Їдять з якихось мисочок, “совкових” тарілочок, п’ють з гранованих стаканів… Не думайте, якби в них нічого, крім цього «посуду», більше не було, я б сама щось докупила. Та в них всі серванти й шафки забиті тими святковими сервізами! Досить пристойними, треба сказати. Навіщо ж їх берегти на якісь свята? Цього я не розумію, хоч ви мені що.

Буденне життя і має бути святом!

Коротше, поки свекруха на роботі, а свекор своїми справами зайнятий, я похазяйнувала трохи. Подіставала з шафок новий посуд і почала ним користуватися: два гарні сервізи тарілок, нові стакани, келихи, заварничок з набором симпатичних чашечок, ще дещо.

Подруги мої приходять на чай-каву, або родичі з обох сторін на свята якісь заїжджають – такий посуд не соромно на стіл поставити, не те, що в них раніше було. Я багато чого тихенько викинула, якщо чесно.

Свекруха, не зразу правда, але все помітила, не дорахувалася якихось своїх надколотих блюдечок-кухликів, каструльок з майже прогорілим дном – і як «наїхала» на мене за той посуд, такий галас здійняла, що мамо рідна!

Ну справді, було б чого. Вона що, на тому світі з нього збирається їсти?

Ходить, дметься на мене вже тиждень. Чоловіки обидва й ті на моєму боці. Говорять їй, що новим дійсно треба користуватися, а старого не варто шкодувати. Свекор лише трохи побурчав через те, що я могла б і порадитися з нею.

Але хіба вона дала б мені те зробити, якби я її попередила? Звісно, що ні. Бо те «придане» не відомо, для кого і до яких часів, повинне було бути недоторканим! Що за дурня, чесне слово…

Автор – Олена М.

Спеціально для Ibilingua.com.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Джерело

УВАГА ЦЯ СТАТТЯ МІСТИТЬ ТІЛЬКИ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР !! НЕ ПРИЙМАЙТЕ НІЯКИХ РІШЕНЬ НЕ ПОРАДИВШИСЬ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ!!!!!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *